Український інститут воєнної історії з Фестивалем вільних музеїв! Поважна
дослідницька структура - ВГО "Український інститут воєнної історії"
приєднався до Фестивалю вільних музеїв, започаткований журналом "Музеї
України". Про це повідомив Голова правління фундації, кандидат
історичних наук Віктор Карпов.
Український інститут військової історії має сайт! Всеукраїнська громадська організація "Український
інститут воєнної історії" (надалі Інститут) є всеукраїнською
громадською організацією, яка об`єднує на добровільних засадах та
на підставі спільності інтересів громадян України для реалізації
мети та завдань, передбачених цим Статутом.
Тарас КАЛЯНДРУК,
історик, м. Львів, автор книги "Таємниці бойових мистецтв України”
- унікальної розповіді про те, як жили і боролися наші предки, де
вони брали силу і наснагу для боротьби. Книга розкриває кращі народні
традиції, вчить молодь духовності і історії власного народу.
На Запорізькій Січі школою характерництва був славнозвісний
Пластунівський курінь, в якому характерники вишколю-вали знаменитих
козацьких розвідників-пластунів, вчили їх характерництву та унікальним
бойовим мистецтвам "Спас" та "Бойовий Гопак",
які дозволяли їм виживати та виходити переможцями з будь-яких ситуацій.
Віталій ВОЛОДІН,
капітан 1 рангу, начальник кафедри оперативного мистецтва та тактики
Севастопольського військово-морського ордена Червоної Зірки інституту
імені П.С. Нахімова
Дана стаття є продовженням статті "Протичовнова
зброя Першої світової війни" (Воєнна історія, № 3-4, 2003 р.)
і містить короткий огляд розвитку проти-човнової зброї в період
від закінчення Першої світової війни до кінця Другої світової війни.
УКРАЇНА В ГЕОСТРАТЕГІЧНИХ
ПЛАНАХ ГІТЛЕРОВСЬКОГО РАЙХУ
Юрій Вознюк,
виконавчий директор ВГО "Український інститут воєнної історії”,
історик
Для сучасної України, що переживає непростий час
на початку ХХІ століття, архіважливим є визначення свого місця в
світовому геополітичному просторі. Гео-політичний аспект для України
відчутно актуалізується зараз в зв'язку з тим, що внаслідок розпаду
потужного комуніс-тично-тоталітарного утворення - колиш-нього Радянського
Союзу в 1991 році - вона набула нового геополітичного ста-тусу незалежної
держави.
БИТВА ЗА ДНІПРО І
КИЇВ: ГЕРОЇЗМ І ТРАГЕДІЯ
(маловідомі сторінки)
Віктор КОРОЛЬ,
доктор історичних наук, професор кафедри новітньої історії України
Київського Національного університету імені Тараса Шевченка
Відомо, що битва за Дніпро та Київ увійшла в історію
війни проти фашизму як складова частина зусиль нашого народу в здобутті
Перемоги. Значною мірою вона вплинула на подальший хід воєнних дій
і сприяла розгрому ворога. Водночас ці події надто загероїзовані,
в їх горнилі поклали голови, часто даремно з вини командування всіх
рівнів, сотні тисяч людей, здебільшого молодих.
Запозичення і взаємовпливи
у розвитку озброєння давньоруського війська
Ігор Печенюк,
підполковник, ад'юнкт кафедри історії, Військовий гуманітарний інститут
Національної академії оборони України
Вся історія людства є історією збройних сутичок,
війн, малих та великих збройних конфліктів. Мабуть, неможливо знайти
в масштабах земної кулі більш-менш значний відрізок часу, коли б
не гинули в бою люди, не йшли воєнні зіткнення. Можна впевнено сказати,
що війна з'явилася майже одночасно з появою людини. Вона брала в
руки зброю, щоб убити іншу, собі подібну людину. За всю історію
людства змінювалась зброя - від каменя та дубини до найсучаснішої
зброї масового ураження.
Сергій СИДОРОВ,
кандидат історичних наук, доцент, полковник, докторант Національної
академії оборони України
Питання історіографії в історичній науці завжди
займали особливе місце, у зв’язку з їх складністю та багатогранністю.
Про радянське воєнне мистецтво як одну з проблем воєнної історіографії
написано досить багато, але різні періоди його розвитку висвітлені
з різним ступенем повноти і достовірності. При цьому треба мати
на увазі, що принцип комуністичної партійності в історичній науці
наклав свій характерний ідеологічний відбиток практично на всі радянські
праці в цій галузі.
Тарас КАЛЯНДРУК,
історик, м. Львів,
автор книги "Таємниці бойових мистецтв України”
- унікальної розповіді про те, як жили і боролися наші предки, де
вони брали силу і наснагу для боротьби. Книга розкриває кращі народні
традиції, вчить молодь духовності і історії власного народу. Автор
любязно дав згоду "Воєнній історії” на передрук фрагментів його
книги, що ми й розпочинаємо з цього числа журналу.
В історії та культурі кожного народу важливе місце
займає військова культура. Історія вчить нас, що найвищий стан військового
мистецтва завжди відповідав високій культурі і цивілізації народу,
при яких лише і можливе необхідне для успішного ведення війни найвище
напруження всіх духовних і матеріальних сил людей.
Андрій ЛІПКАН,
викладач кафедри історії України
Національного Технічного Університету "КПІ"
Попри всю суперечливість
політики ОУН щодо гітлерівської Німеччини у початковий період
Другої світової війни, її керівництво висувало стратегічне
завдання боротьби за утворення української державності .
Документи з різних політичних таборів, які протягом десятиліть
ретельно приховувались від громадськості, чітко свідчать
про те, що організація Українських Націоналістів (ОУН) і
її збройне утворення Українська Повстанська Армія (УПА),
використовуючи право кожного народу на самовизначення аж
до створення власної самостійної держави, втілювали у життя
одвічне прагнення українців - бути господарем на рідній
землі.
Леонід КОВАЛЕНКО,
кандидат історичних наук,
доцент кафедри історії ВГІ НАО України, капітан 1 рангу у відставці
Однією з головних проблем
сучасної вітчизняної історіографії є недостатнє вивчення біографій
окремих осіб козацької доби. Протягом багатьох десятиліть,
зважаючи на різні обставини, українські науковці не зверталися
до висвітлення життя та діяльності одного із сподвижників
Богдана Хмельницького, видатного представника козацької старшини
періоду Визвольної війни середини ХVІІ ст. Івана Богуна.
ДІЄВА АРМІЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ
РЕСПУБЛІКИ В ПЕРШОМУ ЗИМОВОМУ ПОХОДІ
Павло Слюсаренко,
підполковник, старший викладач
кафедри військово-гуманітарних дисциплін Військового інституту
телекомунікацій та інформатизації Національного технічного
університету України "Київський політехнічний інститут".
У серпні 1919 р. українська
армія у складі Дієвої армії УНР та Української Галицької армії
перейшла в наступ проти більшовицьких військ в напрямку Києва
та Одеси. В цей же час Добровольча армія генерала Денікіна
почала активні дії проти більшовиків на Лівобережній Україні,
поступово просуваючись на північ. Похід української армії
31 серпня 1919 року на Київ не мав успіху. В Київ вступили
водночас українські частини та Добровольча армія. Щоб ухилитися
від збройного конфлікту, українське командування відвело свої
війська від Києва.
Наприкінці вересня 1919 року наступила
сильна холоднеча і спалахнула епідемія тифу. Найбільше захворювань
було у підрозділах УГА, що призвело до значних втрат серед
особового складу.
Андрій ЛІПКАН,
викладач кафедри історії України
Національного Технічного Університету "КПІ"
Попри всю суперечливість
політики ОУН щодо гітлерівської Німеччини у початковий період
Другої світової війни, її керівництво висувало стратегічне
завдання боротьби за утворення української державності .
Документи з різних політичних таборів, які протягом десятиліть
ретельно приховувались від громадськості, чітко свідчать
про те, що організація Українських Націоналістів (ОУН) і
її збройне утворення Українська Повстанська Армія (УПА),
використовуючи право кожного народу на самовизначення аж
до створення власної самостійної держави, втілювали у життя
одвічне прагнення українців - бути господарем на рідній
землі.
Політична діяльність Української
повстанської армії
(етнонаціональний
аспект)
Василь ДЕРЕВІНСЬКИЙ, викладач кафедри політичних
наук
Київського національного університету
будівництва і архітектури
Історія формування
української державності нерозривно пов'язана із творенням
українського війська. Впродовж історії України військові структури
неодноразово були причетними до витворення основ української
визвольної політики та створення українських державних інституцій.